Первомайськ попрощався з Олегом Головковим. Вічна слава Герою
26 серпня Первомайщина попрощалася з сержантом 36-ї окремої бригади морської піхоти Олегом Головковим. Провести Героя в останню путь прийшли побратими, військовослужбовці, рідні, близькі, друзі, представники міської влади та сотні містян. Церемонія прощання відбувалася біля рідної домівки Олега. Від ранку вулиця була устелена квітами, біля будинку майоріли державний прапор та червоно-чорний стяг визвольної революції. Жалобну церемонію супроводжував військовий оркестр. Вузенька вулиця ледь вмістила усіх, хто прийшов провести Героя.
У сорокашестирічного бійця залишилася дружина, донька та мати. Сина не так давно забрала важка хвороба. Олег був у багатьох гарячих точках, починаючи з 2015 року: у Волновасі, Вугледарі, Авдіївці. Він був вірним сином України з чіткою позицією та твердими поглядами на життя, завжди стояв на боці правди і боровся за справедливість. Був членом парафії української церкви, працював залізничником. Честь, совість, непохитність, мужність та безстрашність — це про Захисника. Його побратими називали своїм командиром, друзі — вірним товаришем, а рідні — люблячим батьком та чоловіком. Спокійним, урівноваженим, толерантним — таким його запам’ятають усі, хто знав.
Микола Нападовський з Олегом на війні з 2015 року. Говорить про нього, як про найліпшого друга та бійця:
«Це золота людина. Це дуже важко, що ми втрачаємо таких людей. Співчуваю родині. У мене немає слів».
Назар Свірепов та Костянтин, позивний Кока:
«Він був хорошим другом, вірним, хорошим товаришем, справжнім, хорошою людиною. Він боровся за правду завжди, постійно намагався бути правильним. Він був за хлопців, був як командир відділення. Він за хлопців до останнього стояв. Я впевнений на сто відсотків, що він кращий друг і військовослужбовець».
Ольга Зінченко, посестра:
«Ми втратили ще одного сина України. Ми втратили хлопця, який завжди був з нами. Він був сильним, мужнім. Я не можу передати словами, якого ми втратили хлопця — Захисника нашої країни. Сьогодні ми втрачаємо найкращих людей. У мене немає сил і слів, щоб висловити все це. Я вже втомилася втрачати цих хлопців, своїх побратимів, з якими вісім років на війні. Я вже не знаю, коли це припиниться. Нехай це припиниться скоріше. І найголовніше: наші Герої не вмирають, вони залишаються з нами. Я хочу принести співчуття усім близьким, друзям і побратимам. Він наш Герой і завжди буде з нами. Слава Україні!»
Прах Олега буде покоїтися на Богопільському кладовищі, поруч ще з одним героєм — Віталієм Пчелинським.
Від авторки. Враховуючи, що йде війна, гадаю, що буде доцільним на міських кладовищах відвести сектор для почесних поховань, або ж зробити Алею Слави для Героїв, що загинули в боротьбі за Україну. Вся ця процедура у компетенції виконавчої влади Первомайської міської ради.