Інформація щодо реакції можновладців країни на акції протесту профсоюзу атомної енергетики та промисловості України

На лист Голови Атомпрофспілки Матова В.О. Прем’єр-міністру України Гройсману В.Б. від 16.04.2018р. №10/105-2 отримано копію доручення Віце-прем’єр-міністра Кістіона В.Є., яким він просить Міністра енергетики та вугільної промисловості Насалика І.С. опрацювати порушені у нашому листі питання та поінформувати КМУ про результати. 24-го травня Міністр в свою чергу дав доручення на опрацювання питань своїм заступникам, керівникам департаментів, президенту ДП НАЕК «Енергоатом» тощо.

В той же день, 24 квітня, Міністру Насалику І.С. було відправлено листа за підписом Голови профспілки Матова В.О. з вимогою терміново зустрітися,  щоб погодити спільні дії для забезпечення ефективної підготовки та участі у нараді з Прем’єр-міністром України.

Другого, третього та четвертого травня численні спроби «спіймати» Міністра були марними. При перемовинах із Першим заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості Карп Г.В. було обіцяно, що в термін до 7-го травня включно буде вирішено питання щодо дати зустрічі з Міністром. Виходячи з цього, будуть прийняті рішення про подальші кроки Атомпрофспілки.

Копії листів додаються

ВІДПОВІДЬ НКРЕКП
На офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП) 24 квітня 2018 року розміщено інформацію щодо динаміки заробітної плати ДП «НАЕК «Енергоатом» та врахуванні у тарифі на електроенергію заробітної плати НАЕК в порівнянні із заробітною платою інших компаній енергетичного сектору.
Атомпрофспілка вважає, що ця інформація не об’єктивна тому, що викладена без врахування специфіки атомної енергетики та значення саме у цій галузі людського фактору.
Атомна енергетика України – це стратегічно важливий елемент енергозабезпечення країни та важлива складова її енергобезпеки.
ДП «НАЕК «Енергоатом» високотехнологічне та високорентабельне Державне підприємство. Лише сума податків сплачених підприємством у минулому 2017 році склала 8,7 млрд. гривень.
Доля електроенергії, що виробляється атомними електростанціями та надходить у ДП «Енергоринок» у загальному обсязі її в цілому по Україні постійно зростає. У 2013 р. вона становила 44,27%; з 2015 року перейшла межу 50%; а у 2017р. 56,6 %. Цей показник генеруючих компаній ТЕС за обсягом продажу електроенергії становить лише 28,49% (практично вдвічі нижчий ніж по АЕС).
Якщо порівняти частку у вартості електричної енергії, яка була куплена ДП «Енергоринок» у цих двох виробників електроенергії, то у 2017 році вона становить 27,85% для АЕС, а для ТЕС — 47,31% (у 1,7 рази вища за АЕС).
Звертає на себе увагу співвідношення цих показників у генерацій з «зеленим» тарифом. У 2017 році їх доля у загальному обсягу продаж з Енергоринку становила 1,4%, а коштів вони отримали 7,21 % — 11,9 млрд. грн. Доля електроенергії сонячної енергетики становить 0,5% від загального обсягу продаж Енергоринком, а отримані кошти – 6,69 млрд. грн., що близько до оплати електроенергії ПАО «Укргідроенерго» — 7,27 млрд. грн., доля продаж якого на Енергоринку становила 7,04%.
Слід окремо відзначити, що традиційною стала неповна оплата Енергоринком за відпущену АЕС електроенергію. У 2017 році така недоплата становить 1,12 млрд. грн. З урахуванням боргів за попередні роки сума недоплати складає вже 12,7 млрд. грн.
Але головним чинником, який негативно впливає на діяльність ДП НАЕК «Енергоатом», є критично дефіцитний тариф на відпуск електроенергії АЕС, встановлений НКРЕКП. Середньорічний тариф за 2017 рік на відпущену Енергоатомом електроенергію (47,41 коп. за 1 кВт/год.) був заморожений практично на рівні 2016 року (46,84 коп. за 1 кВт/год.)
Встановлений для Енергоатому тариф на 2018 рік 54,03 коп. за 1 кВт/год. нижчий в 3,4 рази за тариф для теплових електростанцій та в 1,2 рази за тариф для гідроелектростанцій. Таке співвідношення тарифів кардинально відрізняється від загальносвітової практики, за якою різниця між тарифами ТЕС і АЕС не перевищує 30%, а тариф для гідроелектростанцій зазвичай є нижчим, ніж для атомної генерації. Зазначена тарифна політики не дозволяє ДП НАЕК «Енергоатом» профінансувати в повному обсязі виробничі та інвестиційні програми за такими критично важливими напрямками як, заходи з підвищення безпеки, розвиток та підтримка високого рівня кваліфікації персоналу, продовження термінів експлуатації енергоблоків.
Замисліться на хвилинку, чому ДП НАЕК «Енергоатом» продає сьогодні 1 кВт/год. за 54 копійки, а громадянин України покупає її за 1 гривню 68 копійок? Хто отримує надприбутки? Тільки не атомники.
Безвідповідальна тарифна політика НКРЕКП, направлена на утримання тарифу на найнижчому рівні, призвела до того, що темпи зростання заробітної плати висококваліфікованого персоналу АЕС сьогодні на 36% відстають від темпів зростання заробітних плат у промисловості України. Як наслідок, вже маємо втрату престижності роботи у атомній енергетиці України. Саме персонал відповідної кваліфікації і потрібної чисельності є запорукою подальшого ефективного функціонування і розвитку галузі. Слід відзначити, що більше 70% працівників НАЕК мають спеціальну та вищу освіту. Світовим досвідом вже доведено, що безпечна експлуатація атомних електростанцій мінімум на 60 % залежить від людського фактору. В країні, яка ніколи не подолає наслідки Чорнобильської катастрофи, повинне бути чітке усвідомлення, що саме від персоналу в основному залежить безпечна робота атомних електростанцій.
Але загроза відтоку кваліфікованого персоналу з наших АЕС вже стала реальною. У 13 з 30 країн, що вже мають АЕС, будуються нові енергоблоки. А 16 країн планують будівництво нових реакторів. Потреба у кваліфікованих спеціалістах у світі зростає. Рівень заробітних плат на закордонних АЕС та їх будівництвах в рази перевищує той, що встановлено в Україні; крім того там існують потужні соціальні пакети та додаткові гарантії для кваліфікованого персоналу відповідних професій.
У колективах АЕС виникла соціальна напруга. Кваліфіковані та досвідчені спеціалісти починають замислюватися про зміну місця роботи для покращення життя свого та родини, вивчають «за» і «проти» таких змін.
Так, у 2017 році з Компанії звільнилося 1738 працівників, з них лише 756 осіб – у зв’язку із виходом на пенсію. Звільнилося 12 ліцензованих спеціалістів (за 2016 рік їх чисельність становила 423 особи). Звільнення кваліфікованих працівників НАЕК «Енергоатом», через низький рівень заробітної плати та відсутність перспектив отримати житло, навіть у кредит, викликає особливе занепокоєння. Підготовка висококваліфікованого та ліцензованого персоналу потребує значного часу і грошових коштів. Ліцензований персонал — це «золотий фонд» Компанії та України, що складається з найбільш кваліфікованих спеціалістів з експлуатації АЕС.
Система підготовки ліцензованого персоналу АЕС України запроваджена з 1997 року, на сьогоднішній день за оцінками МАГАТЕ та ВАО АЕС вона є однією з найкращих у світі.
Підготовка ліцензованого персоналу проводиться на основі рекомендованого МАГАТЕ системного підходу до навчання, здійснюється в ліцензованих навчально-тренувальних центрах підготовленими інструкторами за узгодженими Держатомрегулювання типовими програмами підготовки з використанням повномасштабних тренажерів (ПМТ) на кожній АЕС (в середньому один ПМТ на 2 блоки) під постійним контролем Держатомрегулювання України та керівництва Компанії.
Відповідно до штатного розпису на кожному енергоблоці в зміні постійно працює три особи, які мають ліцензії Держатомрегулювання України. Це провідний інженер управління реактором (ПІУР), начальник зміни реакторного цеху (НЗРЦ), для ВП ЗАЕС провідний інженер управління блоком (ПІУБ) та начальник зміни блоку (НЗБ). Згідно вимог нормативних документів на кожному робочому місті ліцензованого спеціаліста повинно бути не менше 8 осіб.
Однією з умов для початку підготовки на ліцензовані посади є отримання досвіду на роботі на попередніх посадах оперативного персоналу, які визначені нормативними документами, а потім навчання, отримання ліцензії та самостійна робота за ліцензованою посадою. Час підготовки обумовлений індивідуальними програмами, які визначаються, виходячи з типових програм(оптимальний термін – 2 роки). Час самостійної роботи визначається необхідністю отримання спеціалістом необхідного досвіду та його індивідуальних особливостей.
Так, до початку підготовки на посаду провідного інженера з управління реактором слід відпрацювати на посадах оператора та старшого оператора реакторного відділення не менше 1 року на кожній (навчання – для займання посад 6 місяців), потім пройти навчання на посаду інженера-механіка реакторного відділення (4 міс.), отримати стаж роботи на цій посаді не менше року, пройти навчання для зайняття посади провідного інженера з управління реактором (1 рік). Отже в цілому після отримання вищої освіти за відповідною спеціальністю майже мінімум 5 років слід ще вчитися та набувати досвіду вже на АЕС, щоб мати право на отримання ліцензії, успішно пройти іспит, отримати ліцензію і тільки тоді заступити на посаду.
Щоб мати право на посаду начальника зміни реакторного цеху треба у подальшому мати стаж на посаді провідного інженера з управління реактором не менше 2-х років, а потім пройти навчання для зайняття посади (6 місяців), отримати ліцензію і зайняти посаду. Після отримання вищої освіти – трохи більше 7-ми років; посада начальника зміни блоку потребує ще більше зусиль та часу — 11 років.
Підготовка ліцензованого персоналу потребує значних коштів. Так, витрати НТЦ на підготовку начальника зміни блоку з посади провідного інженера з управління реактором складають 3,0- 3,5 млн.грн., без урахування заробітної плати та соціальних виплат, які надаються працівнику на період підготовки з відривом від виробництва.
Втрата ліцензованого персоналу вкрай загрозлива для функціонування АЕС з огляду на те, що для отримання дозволу на роботу ядерної установки потрібна чітко визначена кількість ліцензованого персоналу.
Якщо проаналізувати зростання середньомісячної заробітної плати персоналу АЕС за останні роки з аналогічним показником інших галузей і виробництв, бачимо щорічне відставання її темпів. Так, за період 2010 — 2017рр ріст середньомісячної заробітної плати працівників становив: НАЕК «Енергоатом» — 263%, виробництва хімічних речовин і хімічної продукції – 320%; фармацевтичного виробництва — 320%; інформації та технологій – 377; авіаційного транспорту – 447 і т.д.
Також, до речі, зростання курсу долара з 2013 до 2017 року становить 331%. За той же період заробітна плата інженера АЕС зросла лише на 158%.
Тому заплановане на 2018 рік збільшення на 17% середньомісячної заробітної плати персоналу не вирішує проблему та розцінюється персоналом, як принизлива подачка.
Зараз ще можливо зупинити відтік кадрів з АЕС та підвищити престижність роботи у галузі, піднявши мінімум у два рази рівень оплати праці, запропонувавши міцний соціальний пакет, впевненість у тому, що державі потрібна праця атомників. Саме на це і були спрямовані вимоги останніх акцій від 12 квітня п.р., які пройшли на всіх майданчиках АЕС.
Атомники не вимагають до себе особливого ставлення. Але ми домагаємося поваги до своєї праці і справедливої її оплати, гідності, гордості за свою галузь і за свій внесок у зміцнення нашої держави.

 

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *