Южноукраїнськ. ГЕРОЮ ВАДИМУ ДМИТРИКУ НАЗАВЖДИ 27 РОКІВ…

Спільне горе в черговий раз зібрало южноукраїнців на площі Палацу культури «Енергетик»: громада попрощалася з молодшим сержантом Вадимом Олександровичем Дмитриком, командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.

Вадим народився в Южноукраїнську. Відвідував восьмий садок, у перший клас пішов у четверту школу. В дитинстві хлопець мав дуже добру пам’ять, до п’ятирічного віку вже відмінно знав правила дорожнього руху, а ще мріяв про великі автомобілі.

У шкільні роки захоплювався альпінізмом, фотографуванням, закінчив Южноукраїнську школу мистецтв за класом ударних інструментів. Високої майстерності досяг у виконанні трюків на роликових ковзанах. Тож не дивно, що одразу після 11-го класу, який він закінчив у першій школі, Вадим почав працювати інструктором льодової ковзанки «Слайз».

Пізніше переїхав у Львів, де влаштувався на приватну меблеву фабрику. 27 березня 2022 року був добровільно призваний до лав ЗСУ, для чого декілька днів простояв у черзі до військкомату. Він так і сказав матері: «Я йду захищати свою сім’ю». На це рішення, можливо, вплинув батько, який служив в АТО, а у 2022 році також взяв в руки зброю, щоб захищати рідну країну. За майже два роки, проведені на війні, юнак неодноразово був нагороджений подяками від військового командування за сумлінну службу, також отримав відзнаку «За мужність і відвагу».

На фронті здійснилася його дитяча мрія про великі машини – Вадим багато їздив на військовій техніці, зокрема на БТРах. Останнім часом стрілець змінив кваліфікацію – перевчився на дронщика. 22 січня 2023 року ввечері він написав матері останнє повідомлення: «Тут обстріл».

Тривалий час рідні, що втратили зв’язок з воїном, шукали його по госпіталях, у списках полонених, але у середині лютого прийшла страшна звістка: Вадим Дмитрик 22 січня загинув…

Читать ещё:  Графік роботи лікарів НКП "ЮУ МЦПМСД" 21.10.2019 - 25.10.2019

Батько Вадима наразі перебуває у російському полоні, тож він не зміг попрощатися з сином.

Слова співчуття рідним та близьким Героя висловили секретар Южноукраїнської міської ради та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Вадим Нечай. Військові урочисто вручили матері загиблого воїна полотнище Державного Прапору України, яким було обгорнуто труну. Пам’ять Вадима вшанували хвилиною мовчання. Присутні на площі попрощалися з Героєм, стоячи на колінах.

Вадим Дмитрик похований на Алеї Слави Южноукраїнського кладовища.

Спи спокійно, відважний воїне, ти зробив все для наближення Перемоги…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *