Генеральний директор живе в будинку?! Яка сенсація!
У річницю повномасштабного вторгнення, коли весь наш народ підсумовував, чому навчив його найскладніший період боротьби з ворогом, южноукраїнський місцевий сайт «Барометр» здійснив репост псевдорозслідування, опублікованого на телеграм-каналі «Тероборона Южноукраїнська». Його згодом поширили декілька сайтів новин регіонального та всеукраїнського рівня.
У своїй статті анонімні писаки, боягузливо приховуючи від суспільства свої прізвища, спробували зробити сенсацію з того, що генеральний директор атомної станції, виявляється, живе в будинку. Хочеться запитати, а де йому жити? У квартирі, гуртожитку, готелі? Тоді це не було б «сенсацією»?
Южноукраїнськ – не таке вже й велике місто, щоб у ньому можна було проживати, взагалі не стикаючись ніде і ніяк ні з колегами, ні з підрядчиками, ні з іншими посадовими особами.
Припустімо, що будинок, який орендує генеральний директор І.М. Полович, належить не йому, а іншій фізичній особі. Саме по собі це явище правомірне і не містить жодного правопорушення. Чи не так? Чи покладає це на генерального директора або на власника будинку якісь додаткові юридичні зобов’язання, окрім тих, що прописані в договорі оренди? Звичайно, ні. Можливо, це обмежує власника будинку й надалі вести той бізнес, яким він роками займався до здачі свого будинку в оренду? Зрозуміло, що ні.
Тоді на чому ж була побудована «сенсація», яку намагалися створити «аноніми»? Відповідь: як завжди, на банальному наклепі.
Як показує практика, найкраще маси сприймають на віру обвинувачення в корупції, коли поруч з цим словом написати фразу «публічні закупівлі». Тож було вирішено не «винаходити велосипед», а просто зробити вибірку на загальнодоступному сайті «Prozorro» всіх процедур публічних закупівель, які пов’язані з орендодавцем, і – готово, «ярлик» корупціонера на генерального директора цілої атомної станції навісили.
А чого варті гучні заяви про «корупційну змову на 544 млн грн»? Посилаючись у своєму «розслідуванні» на «Prozorro», вони сподівались, що пересічні громадяни не будуть аналізувати інформацію про проведені закупівлі. А даремно. Згідно з даними, що перебувають у вільному доступі на електронному майданчику державної системи торгів «Prozorro» із усіх згаданих «журналістами» контрагентів, тільки двоє мають договірні відносини з ВП ПАЕС. Так, з серпня 2021 року (дата, з якої генеральний директор І.М. Полович очолив ВП ПАЕС) ПрАТ «Юженергобуд» уклав тільки 7 договорів на загальну суму 33 072 714,30 грн, а ТОВ «Енергопромбуд» має 16 контрактів на 121 582 953,13 грн. Тобто разом на 154 млн грн? А де ж решта 390 млн грн? А це вже читачам знати не потрібно. Головне написати, а там нехай виправдовуються. Ось така ціна «журналістських» розслідувань.
Крім цього, ПрАТ «Юженергобуд» та ТОВ «Енергопромбуд» брали участь ще в 5 закупівлях на загальну суму 8 173 290 грн та програли в конкурентній боротьбі. Для неупереджених людей це мало б підтвердити відкритість та прозорість торгів. І наостанок слід зазначити, що ПрАТ «Юженергобуд», згідно з постановою Кабінету міністрів України, є генеральним підрядчиком добудови ТГАЕС Южноукраїнського енергокомплексу ще з 2003 року.
Автори прорахувались: як з вигаданою ними корупційною складовою, так і зі своєю анонімністю. Цитуємо оригінальний текст: «Всі матеріали вже передані до НАЗК». Якщо це правда, то анонім сам себе загнав у лещата закону, і ми вже незабаром матимемо прізвище, ім’я та по батькові цього мешканця, який в умовах воєнного стану опублікував для ворога домашню адресу керівника об’єкта критичної інфраструктури. Його буде банально вказано у акті про результати перевірки як заявника.
А найголовніше те, що кожна закупівля атомної станції, кожен тендер ретельно й систематично перевіряються Державною аудиторською службою України. І якщо не буде знайдено жодного факту вчинення особисто генеральним директором ВП ПАЕС корупційних діянь під час проведення перерахованих у статті процедур закупівель, не виключений захопливий судовий процес у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.
Устим Кармалюк