Інформцентр «Імпульс» Южно-Української АЕС приймав дорогих гостей — ветеранів з терцентру «Турбота»

Сувора зимова погода наприкінці січня – сніг, ожеледь та заметіль – не завадили відпочивальникам комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Южноукраїнськ» завітати до інформаційного центру «Імпульс», де на них чекало багато цікавих речей. Персонал «Імпульсу» радо вітав у своїх стінах тих, хто майже півсотні років тому зводив прекрасне місто, енергокомплекс — гордість всієї країни, хто передав естафету своїм дітям та онукам, і зараз перебуває на заслуженому відпочинку.

Для ветеранів підготували своєрідний енергоквест. Темою було енергозбереження в побуті – питання доволі актуальне для малозабезпечених верств населення, якими є, на жаль, пенсіонери. Незважаючи на те, що дехто з них вже не один десяток років тому закінчив свою професійну діяльність на АЕС, а хтось взагалі не мав відношення до виробництва електроенергії, два десятки жінок і чоловіків поважного віку, промандрували всіма етапами енергоквесту. Поділені на команди, вони з нечуваним запалом та енергією продемонстрували знання теми, неабияку винахідливість та бажання здобути перемогу. Зацікавили їх також фільм та лекція про функціонування Южно-Українського енергокомплексу.

Турбота про людей похилого віку — благородна справа, адже саме старші люди зберегли для наступного покоління найкращі національні та виробничі традиції, навчили долати труднощі та з оптимізмом дивитись у майбутнє. А ще вони не розгубили з роками бажання бути потрібними, бажання допомагати, розповідати, передавати свій життєвий досвід. Старші люди – найвдячніші слухачі та просто жадібні по-доброму до нових знань та умінь, до корисної чи просто цікавої інформації.

Одна з гостей — Раїса Іванівна Чечельницька дуже тепло дякувала працівникам управління інформації та громадських зв’язків за прийом, за веселі та змістовні конкурси, за «екскурсію» макетом енергокомплексу, адже добре пам’ятає, як все будувалося: «Назавжди в моїй пам’яті лишилися важливі моменти нашого життя — як перекривалася Ташлицька балка, здіймалися над степом енергоблоки. Я працювала на будівництві. Спочатку обліковцем — було нелегко, з маленькою донькою на руках, адже дитсадки тільки зводилися і місць в них не вистачало, а діти росли в місті, як грибочки після дощу. Потім перейшла працювати за фахом — до відділу робочого забезпечення, була майстром засолки у засолочному цеху, п’ять років з моїх рук виходили смачнючі овочі – капуста, помідори, огірки до столу в робітничі їдальні атомної станції, згодом працювала вже зі свіжими овочами у овочесховищі, звідти пішла на пенсію. Мені вже пішов 9-й десяток, та я хочу знати і бачити, чим живе моє рідне виробництво. Тож сьогодні просто в захваті від того, як все змінюється на краще і процвітає! Дуже вдячна також центру «Турбота», який допомагає нам завжди бути «у формі» та продовжує наше життя».

Джерело

Читать ещё:  Шановні южноукраїнці! Прийміть найщиріші вітання з нагоди 46-ї річниці з дня заснування Южноукраїнська!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.