ВОДІЇ МАЮТЬ ПРАВО НА ЩОРІЧНУ ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ БЕЗ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яка виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надають щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці (ст.8 Закону України «Про відпустки») за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 №1290 (далі — Списки № 1290).

Професійна назва робіт «водій автомобіля, у т. ч. спеціального (крім пожежного)» включена до  підрозділу «Функціонування автомобільного транспорту» розділу ХV «Транспортні послуги» Списків № 1290. Право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці має водій автомобіля, у т. ч. спеціального (крім пожежного) вантажністю: від 1,5 до  3 т — 4 календарні дні; 3 т і більше — 7 календарних днів (позиція                  12 підрозділу «Функціонування автомобільного транспорту» розділу       ХV «Транспортні послуги» Списків №1290). Отже, у разі віднесення автомобіля, на якому працює водій, до однієї із зазначених категорій він може мати право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці відповідної тривалості.

Додаткову відпустку за особливий характер праці надають працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку №1290, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва й цехи пропорційно фактично відпрацьованому часу (п.1 Порядку застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженим наказом Мінпраці та соціальної політики України від 30.01.1998 № 16).

Для підтвердження права на таку відпустку і встановлення її тривалості проведення атестації робочих місць за умовами праці не вимагається. До розрахунку часу, що дає право працівнику на таку додаткову відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.