Новий ринок електроенергії – грандіозна профанація
Хто винен в провалі запуску нового ринку електроенергії? Та що треба зробити для того, щоб виправити ситуацію?
Минуло майже два місяця з початку роботи нової моделі ринку електричної енергії (е/е). Цей період запам’ятався судовими скандалами, зміною – раз на два тижні – механізмів ПСО, зменшенням тарифу «Укренерго» з аналогічною періодичністю та яскравими виступами керівника Укренерго, як стосовно власних тарифів так і урядового проекту «Енергоміст Україна-ЄС».
Судові рішення як регулювання ринку електроенергії. Хроніка подій
27 червня Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) в результаті позову акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ) призупинив дію постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про встановлення на друге півріччя 2019 року тарифів для передачі е/е «Укренерго».
У Укренерго відзначають, що через рішення суду компанія працювала в липні за тарифом, встановленим без урахування запуску нової моделі ринку електроенергії.
«Цей тариф не покриває витрати «Укренерго» на виконання своїх функцій в новому ринку електроенергії. Зокрема, відсутні кошти на придбання послуг генеруючих компаній для балансування енергосистеми та компенсації витрат ДП «Гарантований покупець» на придбання електроенергії поновлюваних джерел енергії за «зеленим» тарифом», — йдеться у повідомленні компанії.
Незабаром НКРЕКП затвердила нову постанову, знизивши тариф НЕК «Укренерго» на передачу е/е на 10% з 1 серпня 2019 року – до 312,14 грн/МВт-год.
Після цього НЗФ 22 липня знову звернулося з позовом до суду про скасування нового тарифу «Укренерго».
А вже 26 липня ДП «Гарантований покупець» направив до Господарського суду Києва позов про стягнення з НЕК «Укренерго» авансового платежу розміром 1,58 млрд грн.
Як повідомляла прес-служба «Гарантованого покупця», причиною позову стало невиконання з боку «Укренерго» своїх зобов’язань з оплати «Гарантованому покупцеві» послуги щодо забезпечення збільшення частки виробництва е/е з альтернативних джерел енергії за перші 20 днів роботи нового ринку е/е в Україні.
«Зі старту роботи нового ринку е/е оператор системи передачі жодного разу не розрахувався з «Гарантованим покупцем», — наголосили в прес-службі.
30 липня 2019 року ОАСК відмовив НЗФ Ігоря Коломойського в задоволенні клопотання про призупинення дії постанови НКРЕКП №1411 від 12 липня, яким затверджено новий тариф на послуги з передачі електроенергії «Укренерго» з 1 серпня.
«У суду на даній стадії відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність зазначеного рішення суб’єкта владних повноважень (постанови НКРЕКП від 12 липня 2019 року № 1411 – автор) і порушення прав або інтересів заявника таким рішенням», — сказано в постанові суду.
30 липня 2019 року Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), як один з найбільших інвесторів в «зелену» енергетику, просить президента України Володимира Зеленського вирішити проблему виплат за «зеленим тарифом», яка виникла після рішення ОАСК про призупинення виплат по зеленому тарифи.
31 липня 2019 року робітники підприємств АТ «Запорізький завод феросплавів», АТ «Нікопольський завод феросплавів» і АТ «Дніпроазот» олігарха Ігоря Коломойського вийшли з мітингом під будівлю НЕК «Укренерго».
Головні вимога – надати знижені пільгові тарифи на електроенергію для своїх підприємств. Мітинг триває до цього часу.
ХТО ВИНЕН?
На мій погляд, корінними причинами викривлень у новонародженому ринку електроенергії є:
1. Кабінет міністрів України
Повна відсутність координації впровадження закону про ринок з боку прем’єр-міністра або профільного віце-прем’єра.
Справа в тому, що у запасі у КМУ було не так багато часу, якихось два роки, щоб впровадити такий складний інституційний закон за участю багатьох суб’єктів, кожний з яких щось робив, але загальної картини жодний з них не бачив та й не міг бачити.
Контролю за графіком розробки та прийняття вторинних нормативно-правових документів, впровадження та тестування програмного забезпечення для сегментів ринку – взагалі не існувало.
Зі свіжих новин. У вівторок, 20 серпня, відбулося закрите засідання КМУ, на яке керівників державних генеруючих компаній не запрошували.
Засідання присвятили черговим змінам в механізмі ПСО. За словами представника президента в КМУ Андрія Геруса, КМУ має прийняти зміни до постанови про ПСО, які дозволять зменшити ціну на електроенергію для промислових підприємств на 21 коп за кВт-год.
У чергове непобутові споживачі та водоканали не дочекалися, що КМУ надасть можливість «Енергоатому» торгувати на ринку двосторонніх договорів.
Підвищення обсягу ПСО з 20 до 35% для «Укргідроенерго» перевищує можливості компанії працювати в базовому режимі, різницю йому вже доведеться купувати зі збитками.
Логічно, що наслідком таких дій, поряд з фактичним банкротом «Укрінтеренерго», ми можемо отримати ще й банкрутство «Укргідроенерго»!
Наступною буде компанія «Енергоатом»?!
2. НКРЕКП
Невиконання Комісією під політичним популістським тиском норми закону про ліквідацію перехресного субсидіювання між різними категоріями споживачів призвело до виникнення такого великого обсягу ПСО для державних генеруючих компаній, внаслідок чого в них не залишилось електроенергії, що можна продавати на ринку двосторонніх договорів.
Як наслідок – промислові підприємства типу феросплавних та металургійних заводів, а також водоканали, з великою часткою у собівартості продукції електроенергії, були позбавлені можливості заключати прямі договори з НАЕК «Енергоатом», та змушені купувати її у компанії ДТЕК за цінами, вдвічі вище, ніж могли б купити на цьому ринку в «Енергоатома».
До того ж, НКРЕКП не утрималася від зловживань на користь ОСР, без точної оцінки витрат ними електроенергії саме на технологічні витрати. Це створило можливість спекуляції за рахунок перепродажу на інших сегментах ринку надлишку електроенергії, що купувалася ними за пільговою ціною в рамках ПСО.
Механізм ПСО, запропонований НКРЕКП та підтриманий КМУ, призвів до збільшення ціни на електроенергію для непобутових споживачів на 20-25%, що й викликало збурення промислових підприємств.
Для порівняння. За інформацією від Української енергетичної біржі (УЕБ) в перший місяць роботи нової моделі зафіксовані ціни в ринку на добу наперед (РДН) вищі, ніж на хабі у Франції на 25-30%, ціни на внутрішньо добовому ринку (ВДР) вищі, ніж на хабі в Угорщині, а ціни на балансуючому ринку (БР) вищі, ніж на хабі у Польщі.
Наздогнали і перегнали Європу. Молодці!
Крім того, НКРЕКП продовжує порушувати норми закону разом з КМУ щодо визначення механізму забезпечення ПСО, який змінюється майже щотижня, тому фізично не має часу на погодження обсягу ПСО з Секретаріатом Енергетичного співтовариства.
У мене питання, що залишилося ще з часу підготовки та обговорення законопроекту: навіщо розробники вносили Енергоспівтовариство до норм національного закону? Щоб у випадку чого шукати винних у Секретаріаті?
3. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
Незважаючи на існуючу «Енергетичну стратегію України до 2035 року», в Міненерго відсутнє стратегічне бачення та тактичний детальний план гармонічного розвитку Об’єднаної енергосистеми України.
Жодного разу з набуття чинності закону «Про ринок електроенергії» План розвитку ОЕС на наступні 10 років, що щорічно готувався Укренерго, не здобув статусу офіційного документу.
Тільки в минулому році «Укренерго», нарешті, підготувало «Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей», хоча такий документ мав би бути головним при прийнятті рішень та елементарному плануванні розвитку відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) в країні.
Він мав би бути підставою для вжиття попереджувальних заходів щодо зміни законодавства в електроенергетичній сфері задля недопущення розбалансування ОЕС та забезпечення достатності маневрених потужностей в енергосистемі.
Вважаю, що Міненерговугілля в цьому питанні проявило злочинну бездіяльність, з врахуванням того, що «Укренерго» до осені 2018 року знаходилося в сфері його управління.
Вже сьогодні зрозуміло, що при таких темпах введення в експлуатацію станцій на ВДЄ, інвестори не встигнуть у стислі терміни забезпечити введення необхідного обсягу балансуючих резервів до Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС), які необхідні для подальшого нарощування частки «зеленої» енергетики.
«Порядок проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом» був прийнятий тільки 10 липня 2019 року на засіданні Уряду.
Саме він має забезпечити на конкурсній основі додаткові економічні чи інфраструктурні стимули тим інвесторам, які вчасно реалізують необхідні для енергосистеми проекти.
Але такий порядок мав би був прийнятий, як мінімум, за рік до початку роботи нового ринку електроенергії, оскільки вже тоді були зрозумілі темпи приросту потужностей ВДЕ з негарантованим графіком відпуску електроенергії та неможливість стійкого функціонування ОЕС без додаткових достатніх резервів.
Особливо – з урахуванням поки що несинхронізованого з ENTSO-E режиму роботи основної частини ОЕС України, яка унеможливлює купівлю/продаж електроенергії на спільному з країнами ЄС балансуючому ринку та зобов’язаннями України в рамках угоди з ENTSO-E ізольованої роботи ОЕС протягом року до синхронізації з енергосистемою ЄС.
4. НЕК «Укренерго»
Важливий сегмент ринку електроенергії не функціонує з вини системного оператора, який занадто пізно розробив відповідний документ та надав його на затвердження до НКРЕКП. Дивно, але про це чомусь не пишуть експерти ринку.
ДП «НЕК «Укренерго» повідомляє на своєму сайті про скасування «річного» аукціону на допоміжні послуги (ДП) на період з 01.07.2019 по 31.12.2019, у зв’язку з відсутністю зареєстрованих учасників на ринку ДП, що пояснюється неможливістю з боку потенційних учасників ринку ДП виконати одну з необхідних умов реєстрації на ринку ДП – проходження кваліфікації, процедура якої була затверджена НКРЕКП за 9 днів (!) до початку роботи нової моделі ринку, а також у зв’язку з неможливістю виконання п. 3.11.1 Правил ринку в частині перевірки наданих пропозицій обсягів ДП на відповідність обсягам, що були визначені під час кваліфікації (у зв’язку з відсутністю процедури кваліфікації).
Пункт 5 ст. 69 Закону України «Про ринок електричної енергії» регламентує:
«Порядок перевірки та порядок проведення випробувань електроустановок постачальника допоміжних послуг з метою підтвердження їх відповідності вимогам оператора системи передачі визначаються кодексом системи передачі».
Чинна редакція кодексу системи передачі (готувалася «Укренерго») цього Порядку чомусь – не містила.
Як випливає з листа ПрАТ НЕК «Укренерго» на адресу Міненерговугілля та НКРЕКП від 30.07, компанія виконували у липні в нічний період команди диспетчера «Укренерго» на зміну навантаження ГЕС й ГАЕС для вторинного регулювання частоти та потужності, а також аварійні команди в ЦР САРЧП ОЕС України, які не враховувалися в системі «Укренерго» Market Management System (MMS), внаслідок чого ця система фіксувала небаланси по ПрАт «Укргідроенерго», що призвело до збитків.
Також компанія отримала додаткові збитки через відсутність резервів на балансуючу енергію на ТЕС і розвантаження ГЕС нижче планового графіка у денний період, що також призводить до додаткових збитків.
Окремо зазначу, що надання компанією «Укргідроенерго» послуг з автоматичного та ручного вторинного регулювання частоти та потужності на бездоговірних та безоплатних засадах! Такий собі комунізм за рахунок державної компанії!
Укренерго «замітає сліди»
На моє особисте переконання, не тільки недолугий механізм ПСО, розроблений НКРЕКП з вилученням з ринку двосторонніх договорів державних компаній «Енергоатом» та «Укренерго», а й відсутність важливого сегменту ринку електроенергії – ринку допоміжних послуг, не кажучи вже про суттєву недосконалість системи «Укренерго» Market Management System, і призвели до того, що фактично ми маємо не конкурентний, а повністю спотворений, з ще більшим ручним регулюванням ринок електроенергії.
По-суті, це ніщо інше, як імітація ринку, а якщо зовсім відверто – профанація.
Суперечливою була й позиція очільника «Укренерго» перед впровадженням нової моделі ринку. Спочатку він публічно заявляв, що треба перенести терміни впровадження на три або шість місяців.
Потім він наголошував, що компанія «Укренерго» повністю готова до його запуску. Його риторика залежала від кон’юнктури і це було очевидно.
Перші «косяки» «Укренерго» вилізли в перші ж дні роботи нового ринку. Користувачі постійно скаржаться на некоректність роботи ММS.
Проблемою «неправильної» копійки в рахунках НЕК «Укренерго» за балансуючу енергію або небаланси, які «Укренерго» відмовляється виправляти виправдовуючись величезною кількістю рахунків і неможливістю автоматизації цього процесу. І це найменший серед інших «косяк».
Напевне, саме тому «Укренерго» вирішило терміново переключити увагу суспільства та учасників ринку на інше, з огляду на нового президента та його «зелену» команду.
Перебуваючи з самого початку рівноправним партнером з боку України поряд з НАЕК «Енергоатом» в проекті державно-приватного партнерства «Енергетичний міст Україна-ЄС», «Укренерго», в особі свого очільника, зненацька робить заяву про недоцільність реалізації цього проекту.
Зазначу, що це відбувається напередодні оголошення підсумків конкурсу на вибір приватного партнера в цьому проекті.
Ковальчук заявляє: «Вставка постійного струму, яка на сьогодні проектується НЕК «Укренерго» разом зі спеціалістами Світового банку та покликана забезпечити додатковий, потужний канал імпорту електроенергії в Україну, може бути збудована до середини 2020 року, а вартість її будівництва може окупитися протягом одного року її роботи».
Далі цитую ЗМІ: «Коментуючи необхідність будівництва вставки постійного струму, голова «Укренерго» зазначив, що уряди України за історію незалежності вже два рази відмовлялися від намірів інтеграції в європейський ринок електроенергії (що підтверджує важливість роботи вставки до повної синхронізації), крім того, на фоні відсутності ринку допоміжних послуг, на сьогодні значно зросли короткотривалі перетоки електроенергії з енергосистемою Росії, крім того Україна досить часто стикається з проблемами дефіциту палива на складах теплової генерації».
Зверніть увагу! Вставка необхідна, тому що відсутній ринок допоміжних послуг! Але ж саме «Укренерго» винно в тому, що цей сегмент відсутній! І про це ми вже згадали.
Решта аргументів також не витримують критики. Наприклад, що приєднання 1000 МВт ХАЕС-2 до Бурштинського острову розбалансує ОЕС та створить в ній дефіцит потужності!
Тут хочу зазначити, що саме через бездіяльність «Укренерго» досі не завершений проект «Будівництво ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська» та заходами повітряних ліній 330 кВ» за кредитні кошти ЄБРР та Європейського інвестиційного банку, хоча термін завершення проекту сплив у 2017 році.
Внаслідок цього ЗАЕС не може працювати на повну потужність, 700 МВт не можуть видаватися.
Проект Будівництво ПЛ 750 кВ «РАЕС – Київська» реалізується досі, хоча минуло 15 (!) років з введення в експлуатацію РАЕС-4 та ХАЕС-2. Проект реалізується також за кредитні кошти ЄБРР.
Нагадаю також, що НАЕК «Енергоатом» впроваджує програму підвищення потужності діючих АЕС для заміщення ХАЕС-2.
І вже абсолютно маніпулятивним є твердження, що рішення з ВПС на 600 МВт суттєво збільшить конкуренцію на українському ринку електроенергії.
Наразі у сусідніх країнах просто немає надлишкових потужностей. Також ініціатори сценарію «ВПС» забули, що у випадку реального дефіциту електроенергії блок №2 ХАЕС може бути тимчасово повторно синхронізований з ОЕС України.
Заяви про заміну проекту розширення Бурштинського енергоострова на нову конфігурацію є абсолютно безвідповідальними, та суперечать урядовим рішенням.
ВПС не лише позбавить Україну від реального збільшення виробництва електроенергії. Іноземні інвестори будуть знову розчаровані, і Україна ризикує бути сприйнятою як ненадійний партнер після такого обсягу роботи та зусиль, що були зроблені для того, щоб Україна стала незалежною від російського впливу.
Насправді наслідки є набагато серйознішими, оскільки це вплине і на синхронізацію країн Балтії.
За наявності надлишкової встановленої потужності, в тому числі АЕС, імпортувати електроенергію для створення конкуренції на нашому внутрішньому ринку електроенергії виглядає неприродньо.
Мабуть, треба навести порядок з впровадженням закону «Про ринок електроенергії» в повному обсязі, як він був виписаний. Він має на меті конкурентний ринок, рівні умови для всіх без обмежень та виключень, а не винаходити екзотичні аргументи та інструменти для маскування провалів у власній роботі.
Що робити?
1. Призначити в КМУ віце-прем’єр-міністра з питань реформ в енергетиці, який має координувати впровадження законів про ринки електроенергії та газу, контролювати виконання заходів компанією «Укренерго» відповідно до Плану синхронізації з ENTSO-E, Плану розвитку ОЕС на 10 років та інші питання, пов’язані з координацією діяльності стратегічних енергетичних підприємств, що знаходяться в сфері управління різних міністерств.
2. Прийняти рішення про поетапне приведення тарифів для населення до економічно обгрунтованого рівня для ліквідації перехресного субсидування, як це передбачено законом.
Скасувати при цьому пільговий обсяг у розмірі 100 кВт-ч на місяць, що дозволить запобігти махінаціям постачальника універсальних послуг, який завищує обсяги купівлі у гарантованого покупця та маніпулює з розділенням побутових споживачів на категорії «до 100 кВт-ч» та «вище 100 кВт-ч» на місяць.
Монетизувати субсидії для незахищених категорій громадян.
3. Вивести операторів систем розподілу з під дії Постанови про ПСО задля запобігання спекуляцій за рахунок перепродажу на інших сегментах ринку надлишку електроенергії, що купувалася ними за пільговою ціною в рамках ПСО.
4. Відмінити цінові обмеження для РДН в нічні часи, оскільки ціна менше собівартості електроенергії ТЕС, яким економічно не вигідно працювати за таких умов.
5. Зменшити обсяг ПСО для державних компаній НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго» та дати їм можливість вийти на ринок двосторонніх договорів.
Шановні причетні, думай.ТЕ!