Ольга Андрєєва: «Я думала, люди мене четвертують, а вони повірили мені»

Вона працює інженеркою на атомній станції та керує компанією, яка надає послуги власникам багатоквартирних будинків. Вона знає все про ремонти, утеплення та енергоефективність, бо житлово-комунальна сфера – це її стихія.

У 2020 році Ольга Андрєєва ще й стала депутаткою Южноукраїнської міської ради, що на Миколаївщині. А от меркою міста не стала – не вистачило голосів.

Про кампанію на посаду міського голови, роботу з виборцями та депутатство говоримо з Ольгою Андрєєвою.

На вибори Ольга Андрєєва пішла після того, як стала менеджеркою з управління багатоквартирними у будинками. А потрапила вона у житлово-комунальну галузь у буквальному розумінні через підвал.

То був кінець 2015 року, Ользі трапився до рук закон України.

«У законодавстві йшлося про те, що всі багатоповерхівки, які були побудовані після 2000 року, мають бути оснащені індивідуальним тепловим пунктом. Ми жили в новому будинку 2007 року. Тож я почала з’ясувати, чи є у нас ІТП. А мене навіть у підвал не пускали, попри те, що це було моє право як власниці приватизованої квартири. Я залучила юристів, і таки потрапила у підвал. Дивлюся, а там все є, тільки нічого не працює. Із 2007 року по майже 2016 рік воно там все стояло. Добре, що не вкрали. Ми зробили повірку системи. Усе було справним. Я зібрала людей і кажу їм, що нас майже 9 років обманювали. Весь цей час ми могли платити за опалення по лічильнику. Забудовник усе зробив, здав в експлуатацію, а комунальне підприємство не підключило нас до комунікацій, бо йому це невигідно», – пригадує Ольга Андрєєва.

Жінку також непокоїло те, що в їхньому новому будинку був найвищий тариф по місту. Виявилося, що за їхній рахунок утримують старі будинки в іншому районі. Для Ольги Андрєєвої це був сигнал діяти, тобто організовувати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

«Розуміла, що один у полі не воїн, тож зібрала команду. Я стала головою ОСББ. Однак місцевій владі це не було потрібно. Нас почали саботувати. Спочатку у будинку вимкнули ліфти. На хвилиночку, у нас 14 поверхів. До того ж живе людина з інвалідністю, яка просто не може нікуди вийти із квартири. Я думала, люди мне четвертують з моїм ОСББ. Але вони повірили мені. Ми зібрали гроші, зробили експертизу та самі запустили ліфти.

Зате потім у нас забрали сміттєві баки…

У ході цього протистояння ми підключали усіх, кого тільки можна. Ходили до міського голови, зверталися до очільника області, депутатів Верховної Ради», – говорить депутатка.

Ольга Андрєєва каже, що такими своїми діями комунальники переборщили. Замість того, щоб злякатися, люди почали створювати асоціації, громадські об’єднання. Їхній актив ходив вечорами по квартирах і пояснював, що є можливість управляти справами у своєму будинку. Що можна писати заявки на гранти, брати «теплі кредити», користуватися обласною і міською програмами співфінансування.

«Більшість думає, що прийде Андрєєва з чарівною паличкою і в них буде щастя»

Коли Ольга Андрєєва стала головою ОСББ уже у трьох будинках, то заснувала управляючу компанію: важко було з усім поратися, адже до всього у жінки ще є основна робота. Сьогодні, як і п’ять років тому, вона працює інженеркою на атомній станції.

«Керую компанією так само, як на станції, – через наряди. Тобто увечері ми зібралися, розписали роботи на тиждень. Що треба робити у будинку, вирішують самі жителі на загальних зборах. Моя задача – організувати підрядників, щоб вони виконали роботу, проконтролювати їх. Важко, але справляюся. Загалом я працюю із 5 ранку до 9 вечора. Перед основною роботою проводжу обхід, дивлюся, як двірники працюють, можу дати завдання. Також приїжджаю до своїх будинків під час обідньої перерви», – розповідає Ольга.

Нині у їхньому місті 96 будинків із ОСББ. А всього багатоповерхівок – 130. Це дуже гарний показник. Утім, Ольга Андрєєва зізнається, що люди часто чекають надшвидких результатів. А таких у комунальній сфері не буває.

«Більшість думає, що вони створили ОСББ і завтра прокинуться в Італії. Прийде Андрєєва з чарівною паличкою і в них буде щастя. А воно настане щонайменше на п’ятий рік. Перший рік – це наведення ладу в будинку, аварійні роботи, накопичення грошей. Другий – залучення грошей із грантів, «теплі кредити», щоб відновлювати будинок. Третій – ви робите заміну мережі, покрівлю й енергозбереження. На четвертий – п’ятий рік – можете робити ремонти у під’їздах», – перелічує Андрєєва.

Зробивши енергозбереження і покрівлю, замінивши труби та встановивши відеонагляд, передові будинки зараз уже займаються облаштуванням прибудинкової території. Зокрема саджають квіти та дерева, викладають декоративне каміння, роблять фотозони.

Ольга Андрєєва говорить ще й про можливість заробляти в ОСББ. Треба доносити інформацію, що мешканець може працевлаштуватися у своєму будинку. Це ще один аргумент на користь об’єднань.

«Відкривайте фізичну особу-підприємця, отримуйте дозволи – і ви можете працювати сантехніками, електриками у цих же будинках. Ви працюватимете не на якогось, а на себе. Мої будинки обслуговують п’ять сантехніків. У них зарплата від 20 тисяч. Навіщо їм їхати кудись за кордон, якщо вони можуть бути вдома біля своєї сім’ї?», – говорить жінка.

Проте ОСББ не існує окремо від міста. Депутатка зізнається: були випадки, коли їхні будинки вигравали гранти, але через те, що їх не підтримали депутати попереднього скликання, проєкти не вдалося реалізувати. Тому що для донорів важлива пайова участь міста або принаймні лист від міської ради, що це справді потрібно.

Так після п’яти років роботи у сфері житлово-комунального господарства вона пішла на місцеві вибори 2020 року і навіть балотувалася на посаду міського голови від «Сили людей».

 «Щоб вибити з колії, на мене відкрили дві кримінальні справи»

То були перші вибори у житті Ольги Андрєєвої. У їхньої команди не було ні досвіду, ні політтехнолога. Передвиборна кампанія була досить бюджетною – для всієї команди вона обійшлася у 136 тисяч гривень. Працювати з виборцями було легко.

А от до бруду, який вилили опоненти, звикнути неможливо, розповідає жінка.

«Щоб вибити з колії, на мене відкрили дві кримінальні справи. Це дуже важко було переживати. Людина написала заяву, що нібито вона робила ремонт у моєму будинку і я їй не заплатила 5 тисяч гривень. Я доводила, що не винна. Ми надали слідчим усі документи. Але слідчі дуже часто змінюються. Кожному віддаємо пакет документів. Так він там десь і «вмирає». Я думала, що після такого від мене відмовляться всі будинки. Це був стрес і ганьба. Але цей брудний хід не спрацював. До мене і надалі звертаються люди», – говорить жінка.

Ольга Адрєєва розповідає: неправдивої інформації стосовно неї поширювали дуже багато. Щоб відстояти себе, робила прямі ефіри на фейсбуці.

«Люди мене питали: чого ти мовчиш? А я просто не хотіла витрачати час на виправдовування і балачки. Але таки дещо пояснила. Спиралася на законодавство, що визначає діяльність ОСББ. От кажуть, до прикладу, що я не заплатила за якусь роботу. Я пояснювала, що я тільки голова правління. Рішення ухвалюють загальні збори або члени правління. Усе протокольно оформлюється. Як це я можу не заплатити, якщо управління підписало акт виконаних робіт? Це просто неможливо. Плюс ми ведемо бухгалтерію онлайн. До того ж у кожного будинку є ревізійна комісія і кожен мешканець має право до неї звернутися і все дізнатися», – говорить Ольга Андрєєва.

Допомогла пережити кампанію допомога і підтримка чоловіка та дітей. Депутатка каже, без них вона б не витримала.

 «Я намагаюся повернути курс на потреби людей, бо знаю їх»

На виборах 2020-го міським головою Южноукраїнська став представник партії «Слуга народу» Валерій Онуфрієнко. Він набрав 20,04% голосів виборців. Ольга Андрєєва опинилася на другому місці із результатом – 19,01%. Із чинним очільником міста у неї був розрив всього у 107 голосів.

«Склалося, як склалося. Люди вибрали – значить вибрали. Наша сила заявила про себе. У нас чотири депутати зайшло в раду. Той курс, з яким ми йшли на вибори, тримаємо і зараз. Основний напрямок – це, звісно, комунальна сфера. Хочемо, щоб ОСББ було в усіх будинках. Якщо впровадити заходи з енергозбереження, це зменшить навантаження на місцевий бюджет. А ще наша мрія – створити молодіжний центр. У місті є приміщення для цього, це могла би бути сучасна бібліотека і молодіжний центр в одному місці. Там би проводили тренінги і навчання щодо відкриття власної справи, написання грантів. Ми хочемо, щоб молодь залишалася у місті, щоб розвивалося мале підприємництво», – каже депутатка.

Южноукраїнськ – місто молоде. Йому трохи більше сорока років. Ольга Андрєєва каже, атомна електростанція дає хороший бюджет для міста – близько 680 мільйонів на рік. Але ним треба правильно розпоряджатися. Якщо він неефективно використовується, а місто живе без стратегії, то це шлях у нікуди.

«ОСББ – це як маленька громада. Голова правління – це голова місцевого самоврядування. Правління – це місцеві депутати. Коли ти керуєш будинком, то випрацьовуєш стратегію розвитку, розставляєш пріоритети… Так само треба робити і в місті. Хоч би хто тобі кричав, що треба все кинути, й робити те і те, ти кажеш: ні, на цей рік у нас є стратегія. Ми запланували ось це і це.

Джерело