Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?

У Верховній Раді за основу принято президентський законопроект №8068 про національну безпеку. Цей документ визначає рух України у напрямку Євросоюзу та НАТО. Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. 112.ua проаналізував, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку

Війна на сході України та окупація частини її території, які почалися з 2014 року, змусили керівництво держави реформувати оборонний сектор. І без оновленої законодавчої бази це неможливо. Дуже логічно і цілком природно, що закон про національну безпеку, написаний під час реальної війни і за допомогою іноземних радників, буде відрізнятися від законів про ту ж безпеку та оборону країни на початку 2000-х (хоча і старі були просто переписані зі ще старіших законів 90-х). Новий закон «Про національну безпеку» Верховна Рада поки не прийняла, але ЗМІ вже оприлюднили повний текст документа. У його прикінцевих положеннях вказано, що після прийняття цього закону втрачають свою чинність три вже чинних: ЗУ «Про основи національної безпеки України» 2003 року, ЗУ «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» 2003 року і ЗУ «Про організацію оборонного планування» 2005 року.

Для того, щоб зрозуміти, навіщо приймати новий закон, якщо є аж три старих, ми порівняли ці документи. І тепер стає зрозумілим, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку, що викинули, а що додали, і для постійних читачів улюблене – де тут зрада (якщо хтось знайде), а де перемога (якщо хтось знайде). Крім того, ми намалювали для вас цей закон у картинках, щоб краще запам’ятався.

Що принципово нового в ЗУ «Про національну безпеку»?

Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. Автори (документ буде подано президентом) намагалися прописати, хто кому буде підпорядковуватися, хто за що відповідатиме і хто буде нести відповідальність.

Наступна дивина для України і її оборонного бюджету – це планування на основі спроможностей. Максимально ефективне використання наявних коштів і розумна ієрархія пріоритетів: «на що ми сьогодні витрачаємо кошти – на що в наступному періоді – скільки залишилося – як ми можемо правильно використати залишок». Так думають і планують у НАТО, і цьому Україну вчать іноземні радники. «Коли ви йдете до магазину зі своєю дитиною і вона хоче три пальта за один раз — червоне, зелене і синє. І червоне пальто — найтепліше. Але дитина хоче зелене, а у вас є гроші тільки на одне пальто. Ми це називаємо обмежені ресурси… Ви не зможете купити всі пальта одночасно, але ви можете купити найкраще – червоне. Необхідно навчитися «вичавлювати сік з лимону», використовувати ресурси за призначенням», — якось сказав мені в інтерв’ю старший оборонний радник Стівен Сільверстайн (США).

Ну й одне з найважливіших положень нового закону – це визначений річний обсяг видатків на фінансування сектору безпеки та оборони. Він має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% повинні йти виключно на сили оборони. Розмір видатків на оборонно-промисловий комплекс має бути не менше 0,5%.

Читать ещё:  Уволенные украинцы могут еще почти год получать часть зарплаты: закон

Як у Міноборони розпланували свій бюджет на 2018 рік та на що підуть кошти, можна почитати у нашому матеріалі.

Національні інтереси скоротили оптимізували

Порівнюючи новий документ із ЗУ “Про основи національної безпеки України” 2003 року, видно, що нині зменшили перелік національних інтересів. Наприклад, у старій версії був пункт “розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров’я нації, створення умов для розширеного відтворення населення, збереження та зміцнення інституту сім’ї”. Або одним з пріоритетних національних інтересів в Україні було “гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України” (це до питання утиску чиїхось мов).

Ці поняття для кожного українця настільки суб’єктивні, що в новому законі вирішили об’єднати у три глобальні сфери національних інтересів:

—        державний суверенітет і територіальна цілісність;

—        розвиток економіки, громадянського суспільства та зростання рівня та якості життя населення;

—        інтеграція в ЄС та членство в НАТО (правильніше сказати, рух у цьому напрямку).

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?  Подробнее читайте на Юж-Ньюз: https://xn----ktbex9eie.com.ua/archives/11414

Сили безпеки й оборони. Що це і хто сюди входить?

Міноборони, ЗСУ, МВС, Нацгвардія, Нацполіція, Держприкордонслужба, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, СБУ, Управління держохорони, Держслужба спецзв’язку та захисту інформації, Державна спеціальна служба транспорту, Апарат РНБО, розвідувальні органи, центральний орган виконавчої влади щодо військово-промислової політики, інші органи.

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?  Подробнее читайте на Юж-Ньюз: https://xn----ktbex9eie.com.ua/archives/11414

Найкрутіша, звісно, посада президента, бо він верховний головнокомандувач, керує усіма силами безпеки й оборони: оголошує війну та вводить воєнний стан/надзвичайний стан, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, видає накази, директиви з питань оборони, очолює Раду національної безпеки та оборони, призначає та звільняє секретаря РНБО та його заступників, призначає/звільняє вище командування ЗСУ (за рекомендаціями головнокомандувача) та багато інших буденних справ.

У вересні минулого року Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про «Про Ставку верховного головнокомандувача«. СВГ — це надзвичайний орган вищого військового управління, або місце, звідки верховний головнокомандувач керує країною під час війни. СВГ була створена у 1941 році під час Другої світової, її майже відразу очолив Сталін, туди увійшли відомі полководці та воєначальники. Не плутати з Генеральним чи Оперативним штабом, це інше. Але оскільки указ Петра Порошенка «для службового користування» та «цілком таємно», дізнатися про Ставку можна небагато.

Пропозицію про утворення Ставки верховного головнокомандувача подає РНБО і пропонує її персональний склад, а президент затверджує.

Міноборони

Тут нічого особливо не зміниться, принаймні у 2018-му році. Міністерство, як і раніше, повинне займатися підготовкою держави до оборони, воєнною та військово-технічною політикою, оборонним планування, дбати про розподіл ресурсів, свою кадрову політику, забезпечення ЗСУ тощо. Однак ми також у своїх статтях неодноразово розповідали, що міністр оборони буде цивільною особою (не військовою), і його заступники теж. Тепер це буде прописано в законі.

«Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник міністра оборони України та заступники міністра оборони України призначаються з числа цивільних осіб», — йдеться у статті 15 цього документу.

Читать ещё:  В.о. директора комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційногогосподарства» проведе телефонну "гарячу лінію"

Тому в прикінцевих положеннях сказали, що цей закон про нацбезпеку набирає чинності з наступного дня його опублікування, окрім статті 15 про призначення цивільного міністра оборони та його заступників, ці положення набирають чинності з 1 січня 2019 року. Тобто ще рік міністр оборони України буде військовослужбовцем, і очевидно, що це Степан Полторак.

Так само в законопроекті прописали, що ціла 16 стаття про перебудову ЗСУ та Генерального штабу набуває чинності з 1 січня 2021 року. Сьогодні Віктор Муженко є і головнокомандувачем ЗСУ, і начальником Генерального штабу ЗСУ. Ці посади мають бути розділені – окремо головнокомандувач і окремо буде начальник Генштабу.

Головнокомандувач стане найвищою військовою посадовою особою, підпорядкованою президенту і міністру оборони, на яку покладатиметься вся повнота повноважень щодо керівництва Збройними силами України. У його підпорядкуванні будуть: Генеральний штаб ЗСУ, Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ, командування видів (окремих родів військ, сил), інші органи військового управління, що не належать до видів (окремих родів військ, сил) Збройних сил України. Детальніше про це йдеться у нашій статті «Армія майбутнього. Хто і як буде керувати Збройними силами?»

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?  Подробнее читайте на Юж-Ньюз: https://xn----ktbex9eie.com.ua/archives/11414

От власне це і набере чинності аж з 2021 року.

Також цікаво, як буде діяти реальний Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ. Його очолюватиме Командувач об’єднаних сил (призначається/звільняється президентом), підпорядковується він головнокомандувачу. До його обов’язків входить «планування застосування й управління об’єднаними силами, відповідає за набуття спроможностей у сфері управління, зв’язку та обробки інформації, бере участь у реалізації політики застосування і розгортання сил, розробленні планів».

Замисел застосування об’єднаних сил в операціях затверджується президентом.

У МВС теж особливо нічого не змінилося, що би суперечило прямим законам, які стосуються правоохоронних органів. Єдине, на чому треба наголосити, це те, що у мирний час Національна гвардія виконує правоохоронні функції, а у воєнний час входить до складу сил оборони і підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ.

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?  Подробнее читайте на Юж-Ньюз: https://xn----ktbex9eie.com.ua/archives/11414

Демократично-цивільний контроль

Українці зможуть контролювати свої Збройні сили або інші силові структури через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, яких вони обирають, або ж через ЗМІ, формуючи суспільний запит на інформацію. Тобто демократичність контролю автоматично закладена у праві вибору тих, хто буде прямо здійснювати цей контроль – парламенту та президента.

Далі все просто. Контроль цивільний, бо його здійснюють цивільні (не військові) люди, які перебувають на посаді президента, в парламенті, РНБО, Кабміні та в органах місцевого самоврядування, а з 2019 року і міністр оборони. Ми написали велику статтю про демократичний контроль, де пояснювали, що це таке і як його впроваджують.

Хто уповноважений здійснювати контроль над оборонним сектором, так це президент, Верховна Рада, Кабмін, інші органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, суди і громадськість. Якщо зовсім коротко, то президент контролює увесь сектор безпеки та оборони через РНБО і секретаря Ради. Верховна Рада приймає закони і зокрема оборонний бюджет, тобто регулює видатки і їх використання. Також парламент може створювати тимчасові комісії для розслідування чи контролю питань, які мають суспільний інтерес. Контроль за дотриманням прав і свобод людини в оборонному секторі виконує уповноважений ВРУ з прав людини. Військового омбудсмена поки що не передбачається.

Читать ещё:  Самая дорогая живая рыба в мире куплена за колоссальные 1,8 миллиона долларов

Кабмін забезпечує цей контроль у всіх силових відомствах. Повинен забезпечувати.

І трохи про ЗМІ. Спойлер: нічого для роботи медіа не зміниться. У законі від 2003 року «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” було вказано (УВАГА!), що ЗМІ «сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних сил України, інших складових частин Воєнної організації держави, правоохоронних органів». У новому законі такого немає, бо такі розпорядження можуть існувати для будь-якого державного органу, але не для журналістів!

Планування

Ще раз нагадаємо, що принципова зміна має відбутися у власне підходах до планування, враховуючи зміни у безпековому середовищі (всередині країни, на її кордонах та ситуацію з суміжними державами) та економічні і фінансові можливості держави. Довгострокове планування (на понад 5 років, у старому законі – на 12 років), згідно із законом, повинне бути у вигляді наступних документів:

Стратегії національної безпеки, Стратегії воєнної безпеки, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту (розроблюється МВС про виклики і загрози цивільному населенню та їхнє попередження), Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу (подає Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику) і Національної розвідувальної програми (відповідальний координаційний орган з питань розвідувальної діяльності).

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?  Подробнее читайте на Юж-Ньюз: https://xn----ktbex9eie.com.ua/archives/11414

Нещодавно міністр оборони США Джеймс Меттіс закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити закон про національну безпеку, “що забезпечить міцну правову основу для реформ у сфері оборони для підтримки безпечної і демократичної України”. Яке діло голові Пентагону до українського закону і термінів його прийняття? Відповідь напрошується сама – вони хочуть бачити, на що йдуть їхні гроші і як використовується те, що США передає Україні. Це можливо тільки з впровадженням демократичного цивільного і громадського контролю, а також внутрішнього контролю. Чи є гарантія, що закон зможе хоч трохи знизити рівень корупції в оборонному секторі? Немає. Це людський фактор, там все одно залишаються ті самі люди. Поки що.

Далі. Закон покликаний чітко розмежувати повноваження силових відомств і навіть повноваження кожного органу всередині цих відомств. Щоб уникнути дублювання функцій і незрозумілості, хто за що відповідає, хто кому підпорядковується. Це важливо.

Й останнє. Україна прагне стати членом НАТО, це один з пріоритетних національних інтересів, тобто прийняття стандартів Альянсу в підготовці, забезпеченні, командуванні. Закони відповідно треба теж адаптувати. І не стільки цінний закон «Про національну безпеку”, скільки розумно прописані безпекові стратегії та воєнні доктрини, ну і вчасне їх виконання.

Ірина Сампан

 

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *